Консалтинговая компания "Vitis"

 

Наш опыт работает на Вас

Главная

О компании

Новости

Деятельность

Публикации

Контакты

Звоните нам по телефону (063) 379-1363

Меню сайта
Вход на сайт
Логин:
Пароль:
Реклама


Главная » 2011 » Март » 12 » Продовольство для всіх
10:28
Продовольство для всіх


Голод є політичним питанням, а не тільки технічною проблемою. Нам, звичайно, потрібні ринки, але нам також необхідне бачення майбутнього, яке виходить за рамки короткострокових рішень.

Що має зробити Велика двадцятка, щоб підготувати нас до протистояння продовольчим кризам зараз і в майбутньому?

Голова Світового банку Роберт Зеллік нещодавно перерахував дев'ять заходів, які Великій двадцятці слід виконати в рамках нинішнього головування Франції.

Вони варіюються від поліпшення інформації по хлібних запасах і розробки більш досконалих методів прогнозів погоди, до зміцнення систем соціального захисту бідних і надання допомоги малим фермерам в отриманні вигоди від тендерів гуманітарних покупців, таких як Всесвітня продовольча програма.

Втім ці заходи спрямовані тільки на симптоми слабкості глобальної продовольчої системи, і залишають без уваги причини криз.

Вони можуть пом'якшити наслідки піку цін, але вони недостатні, щоб уникнути повторення потрясінь.

Проте їх можна успішно уникнути, якщо Велика двадцятка працюватиме по восьми пріоритетних напрямах.

По-перше, Велика двадцятка повинна підтримати здатність країн забезпечувати себе продовольством.

З початку 1990-х років рахунки багатьох бідних країн за продовольство збільшилися в п'ять або шість разів, що пояснюється не тільки зростанням кількості населення, але також і їх орієнтованістю на експортне сільське господарство.

Відсутність інвестицій у сільське господарство, що годує місцеві громади, робить ці країни уразливими перед міжнародними ціновими шоками, а також волатильністю обмінного курсу.

Наприклад, Мозамбік імпортує 60% споживаної пшениці, а Єгипет імпортує 50% свого продовольства. Зростання цін безпосередньо впливає на здатність цих країн прогодувати себе за прийнятну вартість.

Ця тенденція повинна бути зупинена. Це дозволить країнам, що розвиваються підтримувати своїх фермерів і, у разі достатньої внутрішньої пропозиції, захищати їх від демпінгу іноземних виробників.

По-друге, потрібно створити запаси продовольства не тільки для гуманітарних постачань в схильних до стихійних лих районах з нерозвиненою інфраструктурою, але також для підтримки стабільного доходу виробників сільськогосподарської продукції та забезпечення доступних продуктів харчування для бідних.

Якщо вони будуть організовані у прозорий спосіб за участю всіх сторін, і якщо країни об'єднають свої зусилля на регіональному рівні, запаси продовольства можуть стати ефективним способом підвищення ринкового впливу продавців, а також протидії спекуляціям трейдерів, тим самим обмежуючи коливання цін.

По-третє, потрібно також обмежити фінансові спекуляції. Хоча вони і не є причиною волатильності цін, спекуляції деривативами основних продовольчих товарів значно ускладнюють ситуацію.

Така спекуляція була викликана масштабним дерегулюванням ринків деривативів товарів, яке почалося 2000 року і зараз потребує повернення назад.

Основні країни повинні проконтролювати, щоб такі деривативи були обмежені, наскільки це можливо, кваліфікованими і знаючими інвесторами, які займаються торгівлею на основі очікувань щодо основних ринкових принципів, а не в основному або тільки для короткострокової спекулятивної вигоди.

По-четверте, багато безгрошових країн, що розвиваються побоюються, що системи соціального захисту, після їх введення в дію, можуть стати фінансово нестійкими, внаслідок раптової втрати доходів від експорту, поганого врожаю або різкого зростання цін на імпорт продовольства.

Міжнародне співтовариство може допомогти подолати це побоювання за допомогою створення глобального механізму страхування.

Якщо внески буде частково робити країна, яка прагне до страхування, і вони будуть відповідати внескам донорів, країни отримають потужний стимул для реалізації надійних програм соціального захисту.

По-п'яте, фермерські організації потребують підтримки. Однією з основних причин, чому більшість голодних - це ті, хто залежить від малого фермерства, є те, що вони недостатньо організовані.

Створюючи кооперативи, вони можуть рухатися вгору по ланцюжку вартості, обробляючи, пакуючи і проводячи маркетинг своєї продукції.

Вони можуть поліпшити свої позиції на переговорах, як з купівлі виробничих ресурсів, так і з продажу своїх культур. Також вони можуть стати важливим політичним електоратом, щоб рішення, які впливають на них, не робилися без їх участі.

По-шосте, ми повинні захистити доступ до землі. Кожен рік площа, що перевищує сільгоспугіддя Франції, передається іноземним інвесторам і урядам. Це захоплення земель, яке відбувається в основному в країнах Африки на південь від Сахари, являє собою серйозну загрозу майбутній продовольчий безпеці відповідних груп населення.

Незалежно від успіхів у сільськогосподарському виробництві, результат від цих вкладень принесе користь закордонним ринкам, а не місцевим громадам. Велика двадцятка може зажадати ввести мораторій на ці масштабні інвестиції, поки не буде досягнута угода по відповідних основних правилах.

По-сьоме, потрібно завершити перехід до сталого розвитку сільського господарства.

Події, пов'язані з погодою, є однією з основних причин волатильності цін на сільськогосподарських ринках. У майбутньому слід очікувати, що зміна клімату стане причиною великих порушень в постачанні.

Сільське господарство також є основним винуватцем зміни клімату, відповідаючи за 33% всіх викидів парникових газів, якщо врахувати також вирубку лісів для орних земель і пасовищ.

Нам потрібні сільськогосподарські системи, більш стійкі до зміни клімату і ті, які можуть сприяти його пом'якшенню. Агроекологи пропонують рішення, але потрібна сильна підтримка з боку урядів, щоб розширити існуючу передову практику.

Нарешті, ми повинні захистити права людини на харчування. Люди голодають не тому, що виробляється надто мало продуктів харчування, а внаслідок того, що їхні права безкарно порушуються.

Жертви голоду повинні отримати доступ до засобів правового захисту, коли їх уряди не вживають ефективних заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки.

Уряди повинні гарантувати прожитковий мінімум, належну медичну допомогу і безпечні умови для 450 мільйонів працівників сільського господарства за допомогою застосування конвенцій про трудові права в сільських районах при незалежному моніторингу.

Голод є політичним питанням, а не тільки технічною проблемою. Нам, звичайно, потрібні ринки, але нам також необхідно бачення майбутнього, яке виходить за рамки короткострокових рішень.

Глобальна продовольча система завжди матиме потребу в пожежних. Але те, що нам потрібно більш терміново - це архітектори для розробки більш вогнестійкої системи.

Авторське право: Project Syndicate, 2011

Переклад з англійської - Микола Жданович

Про автора:

Олів'є де Шуттер - спеціальний доповідач ООН з питань права людини на продовольство

Економічна правд

Просмотров: 432 | Добавил: Roger | Рейтинг: 0.0/0
Нравится

Детальную информацию и консультацию можно получить по тел. (063) 379-1363
Мы можем оценить ВСЁ!

 
Copyright vitis-ocenka © 2008 - 2018
 
http://bibiggon.com/

оценка программ,оценка стоимости программ, оценка стоимости по,оценка стоимости сайта, оценка эффективности, методы оценки, оценка предприятия, оценка 2010, критерии оценки, оценка качества, оценка стоимости, оценка деятельности, финансовая оценка, экономическая оценка, оценка рисков, оценка риска, система оценки, оценка проекта, оценка недвижимости, оценка, vitis-ocenka, vitis-ocenka vinifera, виноград vitis-ocenka, vaccinium vitis-ocenka idaea, blanco vitis-ocenka,